на корінці книги

1) ( маленький корінь) rootlet, radicle

2) ( книги) back

3) ( чека) stub, counterfoil

4)

1) уменьш. корешо́к

2) (часть блокнота, книги) корешо́к

1) анат. спинний хребет; хребетний стовп

2) основа, суть, головна опора

3) твердість характеру, сила волі

4) корінець (книги)

5) тех. каркас (конструкції)

* * *

1) aнaт. хребет, хребетний стовп; спинний хребет

2) основа; суть; сутність

3) твердість характеру; сила волі

4) тex. каркас, несуча частина, головна опора ( конструкції)

5) корінець ( книги)

1) анат. хребет; хребетний стовп

2) бот., зоол. виступ, шип, колючка

3) бот. голка; ость; остюк

4) серцевина дерева

5) перен. основа, суть

6) гірський хребет; гребінь гори

7) корінець (книги)

* * *

1) aнaт. хребет; спинний хребет

2) бoт., зooл. виступ; шип, колючка

3) бoт. остюк; голка; кістяний промінь

4) серцевина дерева; основа, суть

5) гірський хребет, гребінь

6) корінець книги

1. n

1) спина

2) спинка (стільця тощо)

3) спинний хребет; поперек

4) задня (зворотна) сторона; задній план

5) виворіт, спід, підкладка

6) гребінь (хвилі, пагорба)

7) корінець (книги); спинка (палітурки)

8) обух

9) гірн. найвищий рівень (виробки)

10) геол. висячий бік (пласта)

11) спорт. захисник (у футболі)

12) корито; чан; великий бак

2. adj

1) задній

2) віддалений, дальній

3) зворотний

4) запізнілий, відсталий; старий

5) амер. затриманий, прострочений (про платіж:)

6) військ. тиловий

3. adv

1) ззаду, позаду

2) назад, у зворотному напрямі

3) знову

4) осторонь, віддалік

5) тому

6) указує на зворотну дію

4. v

1) підтримувати, підкріпляти

2) закріпляти (якір)

3) зміцнювати, підпирати

4) субсидувати, фінансувати

5) рухатися у зворотному напрямі; відступати, задкувати; осаджувати; іти заднім ходом

6) сідати на коня, їхати верхи

7) класти на підкладку

8) прилягати ззаду

9) амер., розм. носити на спині

10) бути спинкою (підкладкою); бути фоном

* * *

1) спина

2) спинка ( тварини)

3) pl високоякісні, першосортні шкури

4) спинка ( одягу)

5) спинний хребет; хребет; поперек, крижі

6) задня, тильна частина ( чого-небудь)

7) тex. задня грань ( різця); затилок або обух інструмента

8) задня, більш віддалена частина ( чого-небудь); задній план

9) зворотний бік; зворот, виворіт

10) гребінь (хвилі, гори)

11) нагота, неприкрите тіло ( коли мова йде про одяг); одяг

12) cпopт. захисник (тж. full back); half back півзахисник

13) мop. кіль; кільсон

14) гipн. висячий бік ( пласта); покрівля ( вибою); стеля ( виробки); кліважна тріщина

15) нижня дека ( музичного інструмента)

16)

1) задній

2) віддалений, далекий

3) зворотний

4) запізнілий, відсталий; старий; допотопний

5) пepeв.; aмep. затриманий, прострочений; виплачений за минулий час

6) вiйcьк. Тиловий

1) позаду, за

2) назад

3) знову

4) тex. ( у напрямку) проти годинникової стрілки

5) тому

6) із запізненням; з відставанням

7) указує на відповідну дію

8) указує на стримування або затримку

9) у сполученнях

1) підтримувати ( проект), підкріплювати ( аргументацію) (тж. back up)

2) закріплювати ( якір); зміцнювати; підпирати ( стіну); нахиляти; притуляти

3) субсидіювати; фінансувати

4) ставити (на гравця, боксера, коня)

5) (on) сподіватися, розраховувати на (кого-небудь, що-небудь)

6) рухати у зворотному напрямку; осаджувати; відводити

7) рухатися у зворотному напрямку, іти заднім ходом; відходити, відступати; задкувати

8) сідати на коня; їхати верхи; об'їжджати коня

9) покривати; прилаштувати спинку; ставити на підкладку

10) примикати, приєднувати ( ззаду)

11) підписувати, скріплювати підписом; затверджувати; візувати; фін. індосувати ( вексель)

12) акомпанувати; супроводжувати музикою (тж. back up)

13)

1. n

1) літера; буква

2) друк. шрифт

3) шифр (заводу)

4) лист; послання; депеша

5) грамота; документ

6) точність; буквальність

7) pl елементи (основи) читання; ази

8) pl літопис, записи

9) pl освіченість; ерудиція, ученість

2. v

1) позначати літерами

2) витискати літери (заголовок) (на книзі)

3) тех. штемпелювати; клеймити

* * *

1) буква

2) пoлiгp. літера; шрифт

3) буква, шифр ( заводу-виготовлювача)

4) буква, формальна сторона ( чого-небудь)

5) лист; послання; депеша

6) грамота, документ

7) pl викор. з дiєcл. в oдн.; мн. література, художня

8) pl елементи, основи читання; ази

9) pl; icт. літопис, записи

10) початкова буква назви навчального закладу ( надається за спортивні досягнення)

1) позначати буквами; надписувати креслення

2) пoлiгp. витискувати букви, заголовок ( на корінці книги)

3) cпopт. заслужити право бути членом спортивної команди

1) заокруглення

2) роздування, наповнення

3) завершення, закінчення

4) обдурювання, обман

5) фон. лабіалізація

6) обгинання

* * *

1) округлення, закруглення [див. round4]

2) огинання

3) пoлiгp. закруглювання ( корінця книги)

1) aнaт. хребет, хребетний стовп; спинний хребет

2) основа; суть; сутність

3) твердість характеру; сила волі

4) тex. каркас, несуча частина, головна опора ( конструкції)

5) корінець ( книги)

1) буква

2) пoлiгp. літера; шрифт

3) буква, шифр ( заводу-виготовлювача)

4) буква, формальна сторона ( чого-небудь)

5) лист; послання; депеша

6) грамота, документ

7) pl викор. з дiєcл. в oдн.; мн. література, художня

8) pl елементи, основи читання; ази

9) pl; icт. літопис, записи

10) початкова буква назви навчального закладу ( надається за спортивні досягнення)

1) позначати буквами; надписувати креслення

2) пoлiгp. витискувати букви, заголовок ( на корінці книги)

3) cпopт. заслужити право бути членом спортивної команди

1) округлення, закруглення [див. round4]

2) огинання

3) пoлiгp. закруглювання ( корінця книги)

1) aнaт. хребет; спинний хребет

2) бoт., зooл. виступ; шип, колючка

3) бoт. остюк; голка; кістяний промінь

4) серцевина дерева; основа, суть

5) гірський хребет, гребінь

6) корінець книги

1) бу́ква; лі́тера

2) друк. шрифт

3) лист; посла́ння

4) = letter-paper

5) pl літерату́ра

6) pl осві́ченість; еруди́ція

••

1) поміча́ти бу́квами

2) витиска́ти бу́кви (за́голо́вок) ( на корінці книги)

3) тех. штемпелюва́ти, клейми́ти

1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;

2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);

3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;

4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;

5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;

6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.

* * *

1) ко́рінь, -реня

2) грам., мат. ко́рінь

ж

1. даст; кисть рукй панҷаи даст; пальцы на рукё ангуштҳои даст; левая рука дасти чап; по левую руку тарафи дасти чап; по правую руку тарафи дасти рост; брать в руки (на руки) ба даст гирифтан; брать за руку кого-л. касеро аз даст гирифтан; брать из рук у кого-л. аз дасти касе гирифтан; выронить из рук аз даст додан; держать за руку аз даст доштан; заложить руки за спину даст ба пушт кардан; перчатки по руке дастпӯшакҳо лоиқи даст; отдать в собственные руки ба дасти худаш супурдан; подать руку даст додан; пожать руку кому-л. дасти касеро фушурдан; прижать руку к сердцу даст ба сина гузоштан

2. с определением даст; одам; твёрдая рука дасти тавоно; опытные руки дастони моҳир; умелые руки одами боҳунар

3. хат; это его рука ин хати ӯст; чёткая рука хати хоно

4. мн. руки коргар, коркун, қувваи коргарӣ; не хватало рабочих рук коргар намерасид

5. разг. пуштибон, ҳомӣ, пушту паноҳ; своя рука одами худӣ, ошно; сильная рука пуштибони боэътимод; иметь руку ҳомӣ доштан, пушту паноҳ доштан

6. уст.: отдать кому-л. руку [и сердце] касеро шавҳар ихтиёр кардан; просить чьей-л. рукй касеро ба занӣ хостан; предложить руку и сердце кому уст. таклифи издивоҷ кардан

7. разг. дараҷа, рутбаи касбӣ; токарь первой рукй харроти забардаст (моҳир), харроти дараҷаи якӯм; большой рукй негодяй нобакори гузаро

8. с предлогом «под» и определением дар ҳолати … дар вазъияти; под пьяную руку дар ҳолати мастӣ <> золотые руки 1) устои гулдаст 2) у кого-л. дасташ гул аст 3) ҳунарварӣ; лёгкая рука дасти сабук; правая рука дасти рост; средней рукй миёна, миёнахел; тяжёлая рука дастони бехосият; щедрою рукою, щедрой рукой бо дасти кушод, сахиёна; в руках кого-л., чьих-л., у кого-л. дар ихтиёри касе; на руках кого-л., чьйх-л., у кого-л. 1) дар парастории касе 2) дар ихтиёри касе; не с рукй кому ноқулай, носоз, нобоб; от рукй (писать, рисовать) бо даст (дастӣ, бо қалам) навиштан (расм кашидан); по рукам! розӣ!, хуб, майлаш!; под рукой наздикак, дар зери даст; под руку аз қултуқ (аз бағал) гирифта; взять под руку кого-л. бағали касе гирифтан; под руку говорить кому бемаврид гап зада халал расондан; под руку подвернуться (попасться) кому нохост ба даст афтодан; руками и ногами, с руками и ногами, с руками - ногами 1) бо ҷону дил 2) тамоман, комилан; рука об руку даст ба даст; руки вверх! даст боло кун!; руки коротки у кого зӯр намерасад; рукой не достать (не достанешь) дастнорас будан, даст кӯтоҳӣ мекунад; руки не доходят даст намерасад, фурсат нест; рука не дрогнет у кого-л. мижааш хам намехӯрад; руки опустились (отнялись) у кого ҳавсала пир шуд; рукой подать бисёр наздик; руки прочь! от кого, чего дафъ шав(ед)!, даст каш(ед)!, даст бардор!, дастатро гир!; руки чешутся у меня 1) дастҳоям касеро зан мегӯянд 2) дастҳоям кор талаб мекунанд; в наших (ваших. его и т. д.) руках дар ихтиёри мо (шумо, вай ва ғ.)\ из рук в руки, с рук на руки даст ба даст, бевосита; из рук вон (плохо) бисьёр бад, аз ҳад зисд ганда; бади бад, гандаи ганда; из вторых рук [узнать, получить] аз даҳони касе [фаҳмидан, шунидан]; из первых рук [узнать, получить] аниқ, яқин [фаҳмидан, гирифтан]; как без рук без кого-чего ноӯҳдабаро; как рукой сняло ту дидӣ ман надидам шуд, тамоман нест шуд; на живую руку шитобкорона, саросемавор, муваққатан; на скорую руку ҳаромуҳариш, даст ба даст нарасида; на руку нечист (нечистый) дасташ калб; положа руку на сердце кушоду равшан, рӯйрост; скор на руку 1) зуд ҷазодиҳанда 2) тезкор, абҷир, тездаст; с легкой рукй чьей-л. бо ташаббуси касе; с пустыми руками бо дасти холи, дастхолӣ; с рук долой аз сар соқит; с руками оторвать чанг зада гирифтаы; брать голыми руками осон ба даст даровардан; взять себя в руки худдори кардан, худро ба даст гирифтан; выпустить из рук аз даст додан (баровардан); дать волю рукам 1) даст задан, даст расондан, даст дароз кардан 2) кӯфтан, задан, занозани кардан; дать по рукам кому-л. прост. дасти касеро кӯтоҳ кардан; держать в руках 1) что дар даст доштаи 2) кого дар таҳти назорати худ гирифтан; держать бразды правления в своих руках инони ҳокимиятро дар дасти худ доштан; держать власть в своих руках ҳокимиятро дар дасти худ нигоҳ доштан; держать вожжи в руках зимом дар даст доштан; держать себя в руках худдорӣ кардан; забрать в [свой]- руки ба даст гирифтан, мутеъ кардан; запустить руку во что, куда аз они худ кардан, соҳибӣ кардан; играть в четыре рукй дукаса роял навохтан; играть на руку кому-л. ба осиёи касе об рехтан; иметь (держать) в [своих] руках что доштан, соҳиб будан; ломать руки. даст бар сар задан, афсӯс хӯрдан; марать (пачкать) руки 1) об кого-л. бо нокасе сару кор доштан 2) обо что-л.. ба чизе даст олондан, ба кори баде даст задан; махнуть рукой на кого-что-л. даст афшондан, аз баҳри касе, чизе гузаштан; набить руку в чём, на чём моҳир шудан, малака ҳосил кардан, ёд гирифтан; нагреть руки на чем бо фиребу қаллобӣ бой шудан, таматтӯъ бурдан; наложить руку (лапу) на что зердаст (мутеъ! кардан; наложить на себя руки худро куштан; не знать, куда руки деть аз шарм саросема шудан, аз ҳиҷолат худро гум кардан; носить на руках когс 1) болои даст бардошта гаштан 2) эрка кардан, ба ноз парваридан; обагрить руки кровью (в крови) одам куштан, хун рехтан; опустить руки аз сарп худ соқит кардан; отбиться от рук бенӯхта (бесар, вайрон) шудан; отмахиваться руками и ногами, отмахиваться обёими руками қатъиян даст кашидан; плыть в руки осон (муфт) ба даст даромадан; подать (протянуть) руку [помощи] кому дасти ёрӣ дароз кардан; поднять руку на кого-л. 1) бар зидди касе даст бардоштан 2) дасти тааддӣ (таҷовуз) дароз кардан: покупать с рук аз даст харидан; попасть (попасться) в руки кого-л.. чьи-л., кому-л., к кому-л. 1) зердасти касе шуда мондан 2) ба дасти касе афтидан; попасть под горячую руку кому-л. ба ғазаби касе гирифтор шудан; прибрать к рукам 1) кого ба тасарруфи худ даровардан, зердаст кардан 2) что ба дасти худ гирифтан; приложить руку (руки) к кому, к чему даст задан, дар коре иштирок кардан; приложить руку к чему, под чем уст. даст мондан, имзо гузоштан; продать в одни руки ба як кас фурӯхтан: пройти между рук беҳуда сарф шуда мондан, бар бод рафтан (оид ба пул): развязать руки кому-л. ихтиёр ба дастг. касе додан; сбыть (спустить) с рук кого-что 1) фурӯхта халос шула;; 2) халос шудан; связать по рукам и ногам кого-л. дасту пои касеро бастан: связать руки кому-л. ҳуқуқи касеро маҳдуд кардан; сидеть сложа руки бекор нишастан, даст ба киса зада гаштан; сложить руки даст кашидан, дигар ба коре даст назадан; сойти с рук 1) кому бе ҷазо мондан, бе оқибат мондан 2) навъе гузаштан, бе ҷаиҷол гузаштан; стоять (держать) руки по швам хода барин рост истодан; умыть руки аз сари худ соқит кардан; ухватиться обеими руками за что-л. ба чизе дудаста часпида гирифтан; всё валится из рук у кого 1) кор пеш намеравад 2) ҳавсала нест; даю руку на отсечёние ба ҷонам қасам; дело горит в руках I/ кого кор ба дасти кордон аст; дело рук чьйх-л. ин кори вай: и карты (книги) в руки кому-л. панч панҷааш барин медонад; мастер на всё руки ба ҳар кор усто, ҳаркора даҳ ангушташ ҳунар; охулки на руку не положит прост. девона ба кори худ ҳушёр; сон в руку хоб рост баромад; рука руку моет погов. « даст дастро мешӯяд; чужими \рукаами жар загребать погов. бо дасти ғайр оҳаки таста хамир кардан

1) екстракт; витяжка

2) цитата, витяг, уривок (з книги)

3) виписка (з документа)

4) юр. засвідчена виписка (з документа)

1) витягувати, вилучати

2) видавлювати, вичавлювати (сік)

3) випарювати; одержувати екстракт, екстрагувати

4) одержати з труднощами, домогтися (згоди)

5) вибирати, добирати (цитати); робити виписки

6) здобувати, одержувати (користь тощо)

7) гірн. добувати, видобувати

8) мат. добувати корінь

* * *

1) екстракт; витяжка

2) уривок, цитата, витяг ( з книги); виписка ( з документа); юp. засвідчена виписка ( з документа)

1) витягати; вилучати, видаляти

2) вичавлювати (тж.); випарювати; отримувати екстракт; екстрагувати

3) отримати з трудом, добутися (згоди, зізнання)

4) вибирати (приклади, цитати); робити виписки

5) діставати, отримувати ( користь)

6) гipн. (ви) добувати

7) мaт. добувати корінь

1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];

2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;

3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);

4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;

5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;

6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;

7) (химич. элемент) елемент (-та);

8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;

9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);

10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).

* * *

1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

3)

4)

5) (научный закон, правило) принцип

6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

2) перен. идти, вступать куда-л;

3) уходить, уйти; отходить, отойти; уезжать, уехать; отъезжать, отъехать; отправляться, отправиться;

4) проходить, пройти, проезжать, проехать;

5) идти; находиться в действии ( о механизмах);

6) идти, проходить, пройти;

7) идти, длиться; быть в каком-л возрасте;

8) выпасть, пройти ( об осадках);

9) пройти ( насквозь);

10) идти, пролегать;

11) идти; подойти, подходить; быть к лицу;

12) быть похожим, походить на кого-что-л;

13) идти, пойти, выходить, выйти за кого-л;

14) идти, происходить, иметь место;

15) идти, пойти во что-л;

16) идти, предназначаться, использоваться; расходоваться, тратиться;

17) идти разг., находить сбыт;

18) идти разг., ладиться, спориться;

19) идти, касаться чего-л (о разговоре и т.п.);

20) при личн. и нек-рых иных мест. с послелогом вывті перенести, вынести, пережить, перетерпеть;

21) повел. в роли част. поди прост.;

22) идти, делать ход в игре;

23) перен. ударить;

несов.

1. кого-что мондан, гузоштан, ниҳодан; клади книги на место китобҳоро ба ҷояш мон

2. шо--что хобондан, ҷой додан; класть кого-л. в больницу касеро дар касалхона хобондан; класть денги в сберкассу пулҳоро ба кассаи амонатӣ мондан

3. кого хобондан; - больного на носилки беморро ба занбар хобондан

4. что мондан, гузоштан, задан; класть штамп штамп мондан; класть печать мӯҳр задан; класть- клеймо тамға задан

5. что сохтан, хишт мондан, бардоштан; класть стену девор бардоштаи (сохтан)

6. что андохтан, қатӣ кардан; класть сахар в чай бо чой қанд андохтан

7. что молидан; класть краску ранг молидан

8. что перен. сарф кардан, ба кор бурдан; класть все силы на работу ҳама қувваро ба кор сарф кардан <> класть голову (жизнь, живот) за кого-что-л. барои касе, чизе ҷон фидо кардан; класть зубы на полку чирки дандон ҷабидан, мӯҳтоҷӣ кашидан; класть начало асос гузоштан, сар кардан; класть яйца тухм зоидан (мондан); класть в рот кому хоида додан; класть [себе] в карман порахӯри кардан; класть на музыку барои шеъре мусиқӣ навиштан; класть на обе лопатки кого-л. бар касе дастболо шудан, ғолиб омадан; класть под сукно ба таъхир андохтан, беоқибат монондан; краше в гроб кладут ранги рӯяш ранги мурда барин; пальца в рот не клади кому-л. аз касе эҳтиёт (ҳушьёр) шудан даркор

(со, съ) приставка

1. префиксест, ки барои сохтани феъл хизмат карда, маъниҳои зеринро мефаҳмонад: 1) ҳаракат аз тарафхои гуногун ба як нуқта - связать бастан; сковать кӯфта пайванд кардан; соединить пайваст кардан 2) ҳаракат аз боло ба поён - слезть фуромадан; сойти поён фуромадан 3) цудо карда гирифтани чизе- срезать буридан, бурида ҷудо кардан; срубить буридан; соскоблить тарошидан 4) иҷро кардан, риоя кардани чизе - справиться с чём-л. аз ӯҳдаи коре баромадан 5) то ҳадди охирин расондани амал - скормить хӯронда. тамом кардан; стереться суда шудан, фит шудан 6) барои ифодаи намуди мутлаки баъзе феълҳо - съязвить нештар задан; сделать кардан

2. барои зарфсозӣ: сбоку аз паҳлу: слева аз чап, аз тарафи дасти чап; спросонок хобу хоболу

(со) предлог

1. с род. (указывает место, от которого происходит действие) аз; снять книги с полки китобҳоро аз раф гирифтан; вскочить с постели аз ҷогаҳ ҷаста хестан; с дерева упало яблоко аз дарахт себ афтод; они возвращались с охоты онҳо аз шикор бармегаштанд

2. с род. (указывает место или источник возникновения действия) аз; болезнь началась с насморка касалӣ аз зуком сар шуд; напасть на врага с тыла ба душман аз ақибаш (аз ақибгоҳ) ҳамла кардан; так с чего мы начнём? пас мо аз чӣ сар ме-кунем?; получить письмо с родины аз ватан хат гирифтан; дыни со своёй бахчи харбузаҳои полизи шуд

3. с род. (указывает время начала действия) аз; с самого вечера аз [худи] бегоҳирӯзӣ; с раннего детства аз хурдсолӣ; с первого января аз якуми январь

4. с род. (указывает местоположение, местонахождение предмета или лица) дар, аз, аз болои…; с правой стороны дороги вилась тропинка дар тарафи рости роҳ пайраҳае печутоб хӯрда мерафт; с этого места хорошо видно аз ин ҷо хуб дида мешавад; говорить речь с трибуны аз минбар нутк кардан; наблюдать с горы аз болои кӯҳ мушоҳида кардан

5. с род. (указывает предмет или лицо, от которого требуется или отнимается что-л.) аз; собрать с сотрудников профсоюзные взносы аз ходимон ҳаққи аъзогии иттифоқи касабаро ҷамъ кардан

6. с род. (указывает на предмет, являющийся образцом, оригиналом, единицей измерения чего-л.) аз; берите с него пример аз вай ибрат гиред; это переведено с таджикского языка ин аз забони тоҷикӣ тарҷума карда шудааст; урожай с гектара ҳосил аз хар гектар, ҳосили ҳар як гектар

7. в сочет. со словами «довольно», «до-статочно», «хватит» и т. п. ба, аз; с вас хватит ба шумо бас аст

8. с род. (на основании чего-л., следуячему-л.) бо; с одобрёния руководства бо савобдиди роҳбарият; с вашего согласия бо розигии шумо; с разрешения старших бо рухсати калонсолон

9. с род. (указывает причину действия) аз; с радости аз хурсандӣ; с горя аз ғусса, аз дард; с досады аз ҳасрат; мы устали с дороги мо аз кӯфти роҳ хаста шудем

10. с род. (указывает предмет, орудие, которым производится действие) бо; кормить с ложечки бо кошукча хӯрондан

11. с род. в составе некоторых устойчивых сочетаний: взять с бою ҷанг карда ба даст даровардан; покупать с рук аз даст харидан; читать с листа бе тайёрӣ хондан // в составе некоторых наречий: с размаху қулоч кашида, кашидаву кушода; с разбегу давида омада; с налёта ҳамла оварда; с ходу рафтуравон

12. с вин. (приблизительно, почти, около) тахминан, тақрибан; он с месяц пробудет в отъёзде вай тахминан як моҳ дар сафар хоҳад буд; [он] ростом с тебя қадаш (қади) ту барин

13. с тв. (указывает на совместность, наличие чего-л., обладание чем-л.) бо, ва (=у), ҳамроҳи…, бо ҳамроҳии…; идите с нами бо мо равед; мы с братом ману бародарам; отец с матерью падар ва модар, падару модар; выйти на прогулку с детьми бо кудакон ба гардиш баромадан; хлеб с маслом нону равған, нону маска; бутылка с молоком шишаи шир; девочка с косичками духтарчаи кокулдор

14. с тв. (при посредстве кого-чего-л.) бо, қати; уехать с вечерним поездом бо поезди шабона рафтан

15. с тв. (указывает на явление, состояние, которым сопровождается какое-л. действие) бо; с удовольствием бо камоли хурсандӣ; с улыбкой бо табассум; с целью… бо мақсади…; они с радостью согласились онҳо бо хурсандӣ рози шуданд

16. с тв. (указывает место, предмет, на который направлено действие) бо, ба; подружиться с товарищами бо рафиқон дӯст шудан, бо рафиқон дӯстй пайдо кардан; не спешите с отъёздом ба рафтан шитоб накунед; справиться с работой аз ӯҳдаи кор баромадан; поспешить с выводами саросема хулоса баровардан, хулосаҳои хом баровардан

17. с тв. (указывает на предмет, с помощью которого осуществляется действие) бо, ба, ба воситаи…; рассматривать с лупой бо заррабин дидан; мыть с мылом бо собун шустан

18. с тв. (указывает цель действия) бо; явиться с докладом бо маърӯза омадан; арз кардан; обратиться с просьбой бо ҳоҳише муроҷиат кардан

19. с тв. (указывает на наступление чего-л.) бо; с приходом весны бо омадани баҳор; с годами сол ба сол; со временем бо мурури замон

20. с тв. (с глаголами «случиться», «произойти», «обстоять» указывает на лицо, испытывающее что-л.): с ними все обстоит хорошо ҳама корҳои онҳо баҷо, аҳволашон нағз; у него плохо с глазами чашмони вай дардманд шудаанд; что с тобой стало? ба ту чӣ шуд?

несов.

1. кого-что рост мондан (шинондан, гузоштан); ставить столбы сутунҳоро шинондан

2. кого-что мондан, гузоштан, ҷойгир кардан; ставить книги в шкаф китобҳоро дар шкаф мондан; ставить посуду на стол зарфро дар рӯи стол гузоштан; ставить скот в стойла молро дар оғил ҷойгир кардан

3. что мондан, гузоштан; ставить банки банка мондан; ставить больному пиявки ба бадани бемор шуллук мондан

4. что ниҳодан, дӯхтан; ставить подметки кафакӣ андохтан; ставить заплату пина дӯхтан

5. что шинондан, сохтан, гузоштан, гузарондан, насб кардан; ставить памятник ҳайкал гузоштаг; ставить дом хона сохтан

6. кого разг. таъин кардан, мондан; ставить на работу ба кор таъин кардан; ставить часовых посбон таъин кардан

7. что гузоштан, мондан, муайян кардан; ставить новые задачи вазифаҳои нав гузоштан; ставить на обсуждение ба муҳокима мондан.

8. что театр. мондан, гузоштан; ставить спектакль спектакль гузоштан

9. что и без доп. карт. мондан, гузоштан; ставить пять рублей панҷ сӯм мондан

10. что дуруст мондан (гузоштан); ставить голос ҳунари суруд ёд додан; ставить руку дастро дуруст мондан; ставить часы соатро дуруст кардан

11. что мондан, гузоштан; ставить подпись имзо кардан; ставить запятую вергул мондан

12. кого-что андохтан, мондан; ставить в неловкое положение бесаранҷом (нороҳат) кардан, хиҷил кунондан; ставить под контроль ба зери назорат гирифтан

13. кого-что уст. воен. ҷойгир кардан, манзил додан; ставить на постой манзил додан

14. что мондан, гузоштан, гузарондан; ставить опыты таҷриба гузорандан; ставить дело на широкую ногу корро ба таври васеъ ба роҳ мондан <> ставить вопрос ребром масъаларо катъӣ (кӯндаланг) гузоштан; ставить всё на своё место ҳама чизро ҷо ба ҷо кардан, ба тартиб овардан; ставить всякое лыко в строку кому хурдагирӣ кардан, айбҷӯӣ кардан; ставить диагноз ташхис кардан; ставить знак равенства между кем-чем баробар донистан; ставить палки в колеса кому кулӯхи (садди) роҳ шудан, санги сари роҳ шудан, ба кор ишкел андохтан, халал расондан; ставить себя на чье-л. место худро ба ҷои касе гузоштан (тасаввур кардан, пиндоштан); ставить точки над «и» гапро комилан равшан кардан, пӯсткандаи гапро гуфтан; ставить точку тамом (бас) кардан; ставить в вину айбдор кардан; ставить что-л. во главу угла чизеро ба мадди аввал гузоштан; ставить в заслугу кому хизмати шоиста шумурдан; ставить в известность кого-что огоҳонидан, хабардор кардан; ставить в тупик кого ноилоҷ монондан; ставить на вид кому танбеҳ кардан (додан); ставить на карту что-л. чизеро ба қимор мондан, таваккал кардан; ставить на колени мутеъ кардан; ставить на кон ба дов мондан (гузоштан); ставить на ноги ба воя расондан; ставить на одну доску кого с кем (что с чем) баробар кардан, ба як қатор мондан; \ставить на [своё] место кого-л. лаҷоми касеро кашида мондан, шасти касеро гардондан; [ни] в [медный] грош не \ставить кого-что ба як пул нагирифтан, ҳеҷ писанд накардан; ни во что [не] -- ҳеҷ ба эътибор нагирифтан, ҳеҷ эътибор накардан; \ставить под вопрос что шубҳа кардан